Яка краса! Ці шедерви створені багато століть тому, але і в наш час викликають позитивні естетичні емоції, відчуття досконалості. Чому?
Математики вивели формулу співвідношення краси і гармонії, що має назву "золотий переріз".
Золотий переріз -це такий поділ відрізка на нерівні частини, при якому весь відрізок відноситься до більшої частини, як більша частина відноситься до меншої.
Відношення більшого відрізка приблизно дорівнює 0,618, а цілого до більшого 1,618. У грубому , побутовому варінті пропорція золотого перерізу - це приблизно 8:5, а ще точніше - 13:8. У музичних творах точка золотого перерізу не обчислюється, а відчувається. Це точка найвищої напруги, що створюється посиленим звучанням.
У музичних творах яскравими прикладами "золотого перерізу" можна назвати українську пісню "Ой, під вишнею, під черешнею...", симфонію "Соль-мінор" Моцарта, прелюдія №7 Шопена.
Золотий переріз використано під час побудови багатьох споруд. Серед найясравіших прикладів архітектурнких шедеврів Парфенон у Греції, Будинок з химерами у Київі, Капела Пацці у Флоренції і т.д.
Ще в епоху Відродження художники відкрили, що будь-яка картина має певні точки, які мимоволі привертають нашу увагу, так звані зорові центри. Таких точок всього чотири, і розташовані вони на відстані 3/8 і 5/8 від відповідних країв площини. Тому, для того щоб привернути увагу до головного елемента картини, необхідно поєднати цей елемент з одним із зорових центрів. Якщо подивитися уважно на репродукції відомих картин І.Н. Шишкіна, І.А. Айвазовського, І.В. Левітана лінія обрію ні на одному з них не проходить посередині холсту. Вона обов'язково ділить його на частини, відношення площ яких приблизно 0,618. Саме таке відношення, виявляється найсприятливішим для сприймання зображення глядачами.
Немає коментарів:
Дописати коментар